Вгору
Учні 10-Б класу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 28 планували поїздку до Карпат. На початку вересня ми втілили в реальність нашу маленьку мрію. Поїздка тривала три дні.
У п’ятницю, 6 вересня 2019 року, ми вирушили назустріч цікавим пригодам. Час, проведений у дорозі, був досить тривалим, але цікавим. Ми зупинилися й відвідати дивовижний печерний храм, який знаходиться в Тернопільській області.
У цьому місці є 14 маленьких капличок. Це справжня культова споруда у травертиновій скелі. За місцевими переказами, там зупинявся Ісус Христос, коли йшов на Голгофу.
Крім того, ми побачили статую Божої Матері, до якої дісталися величезними сходами. Робили це на колінах, читаючи про себе молитву. Печерний храм і монастир були облаштовані в 18 ст. ченцями Києво-Печерської Лаври, які там зупинялися , рятуючись від монголів. Згодом їх переселили, але скельний храм залишився. У ньому моляться й досі.
Приїхавши у Микуличин і поселившись там, ми пообідали й відправилися на джипінг у гори. Подорож на джипах була досить екстремальною й надзвичайно цікавою. Виїхавши на гору, ми побачили справжню красу українських Карпат! Світило тепле сонечко, погода була чудовою. Повернувшись до будиночків, ми проводили час разом. Після вечері грали в різні ігри з м’ячем. Усім було весело!
Наступного дня після сніданку ми вирушили на гору Хом’як. Шлях був довгим і достатньо важким. Проте всі чудово впоралися. Уже на самій горі захоплено спостерігали за красою Карпат. Там було так славно, що ніхто не хотів звідти йти. Таких дивовижних краєвидів жоден із нас не бачив у житті! А от спускатися із гори було набагато легше. Діставшись транспорту, ми вирушили до Буковеля. Скориставшись підйомником, опинилися на невеликій горі. Усі спілкувалися між собою, ділилися враженнями від побаченого. Після таких посиденьок учні поїхали в будиночки в Микуличин, де їх уже чекала смачна вечеря. А потім наша дружна компанія весело провела останній вечір у цьому неймовірному місці.
Третього дня, прокинувшись, туристи зібрали валізи й вирушили додому. Певна річ, був час і ми залюбки поїхали побачити водоспад Пробій. А оскільки поряд знаходився ярмарок, діти побігли купувати сувеніри рідним.
Прямуючи в Рівне, ми обмінювалися враженнями про поїздку, співали пісні в автобусі. Втомлені, але щасливі, повернулися додому. Хіба є щось краще, ніж час, проведений разом з друзями?
Волошина Маргарита, учениця 10-Б класу,
Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 28